Розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозмін та впорядкування угідь
Головною метою проекту еколого-економічного обґрунтування сівозміни (проект сівозміни) є збереження родючості ґрунтів, що призначені для вирощування сільськогосподарських культур. З недавніх часів наша держава почала замислюватись над збереженням та підвищенням родючості ґрунтів, в тому числі і шляхом впровадження обов’язкових до виконання норм, які зобов’язують українських фермерів використовувати землю у відповідності із проектами сівозміни, які пройшли державну експертизу землевпорядної документації, погоджені та затверджені у встановленому порядку.
Сівозмінами вважають науково-обґрунтовану організацію чергування культур сільського господарства у просторі та часі, основою якої є особливість біологічної взаємодії таких культур та їх впливу на продуктивність ґрунтів.
Головною сутністю проекту сівозміни є визначення періодичності зміни сільськогосподарських культур на одному полі враховуючи наступні вимоги:
-
для соняшника – не менше ніж через 7 років;
-
для кукурудзи в сівозміні або на тимчасово виведеному із сівозміни полі – протягом 2-3 років поспіль;
-
для пшениці озимої, картоплі, проса – не менше ніж через 2 роки;
-
для льону – не менше ніж через 5 років;
-
для озимих жита і ячменю, ячменю ярого, вівса, гречки – не менше ніж через 1 рік;
-
для люпину, капусти – не менше ніж через 6 років;
-
для багаторічних бобових трав, зернобобових культур (крім люпину), буряку цукрового і кормового, ріпаку озимого і ярого – не менше ніж через 3 роки;
-
для лікарських рослин (залежно від біологічних властивостей) – 1-10 років.
Істотною складовою проекту сівозмін є технічне завдання замовника на розробку проекту сівозміни, яке виступає в якості відправної точки в роботі землевпорядників та включає наступну важливу інформацію:
-
спеціалізація господарства для якого розробляється проект сівозміни;
-
вихідні умови на проектування для визначення екологічних та економічних умов, вимог щодо формування інженерної та соціальної інфраструктури.
Загалом проект сівозміни складається з наступних, законодавчо визнаних обов’язковими, розділів:
-
завдання на розроблення проекту землеустрою;
-
пояснювальна записка з даними про об'єкт землеустрою, виконавця та описом робіт, проектними рішеннями щодо організації полів сівозміни, упорядкуванням угідь та заходів з охорони земель, планом переходу до сівозміни;
-
текстові матеріали, які зокрема включають рішення компетентних органів, матеріали геодезичних та землевпорядних вишукувань, дані ґрунтових обстежень, польові агрохімічні паспорти, правовстановлюючі документи на землю, дані щодо історії посівів за останні 5 років;
-
графічні матеріали, які складаються з плану землекористування, схеми попередників культур, планування рельєфу та груп ґрунтів, плану організації землеволодінь (розташування угідь, виробничих будівель, об’єктів інфраструктури), схеми організації території та іншого.
Перелік необхідних документів:
1. Заявка на розробку проекту;
2. Документи що підтверджують площу землекористувань;
3. Довідка держгеокадастру в районі про наявність земель землекористувача (орендаря);
4. Копія агрохімічних паспортів земельних ділянок;
5. Завдання на проектування (розробляється після укладання договору);
6. Матеріали книги історії полів за останні 3 роки;
7. Показники діяльності с/г підприємства (Ф-29-сг, Ф-24-сг, Ф-50-сг, Ф-10 -мех., Ф-9-б-сг).